стання зброєю й рівночасним обстрілом англійського берега з цепелінів та військових кораблів. Над забезпеченням німецької допомоги працював Роджер Кесмент.
Де-які ірландські провідники остерігали товаришів зачекати з повстанням, бо справа здавалась їм ще не досить підготовленою. Та в повітрі набралося занадто багато вибухового матеріалу. Стільки накипіло гніву й ненависти, що вибух мусів спинитися. Переказують, що оповіщення повстання було ухвалене тільки більшістю одного голоса. Події показали, що рацію мали обережні, а не відважні. Та дороги назад вже не було.
У великодну суботу до ірландського берега на німецькім кораблі прибув Кесмент. Англійці були вже попереджені й заарештували Кесмента разом з транспортом привезеної ним зброї. Рівночасно англійські сторожеві кораблі потопили другий корабель зі зброєю для Ірландії. Ці нещасливі передвісники не остудили духа повстанців, і в великодний понеділок, дня 24 квітня, повстання вибухнуло.
На чолі повстання став «тимчасовий уряд ірландської республики», який звернувся «до народу Ірландії» з дуже зворушуючою й палкою відозвою. «Ірландські мужі й жінки! — говорилося в тій відозві. — Іменем Бога та мертвих поколінь, од яких Ірландія веде свої старі національні традиції, кличе через нас Ірландія своїх дітей під ірландський прапор до боротьби за ірландську свободу. Ірландія зорганізувала й вишколила своїх мужів через свою потаємну революційну організацію
