Перейти до вмісту

Сторінка:М. Драй-Хмара. Проростень, 1919-1926.pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
СЛІПА.

Суха зима. Земля — як жужіль
така моруга і стара,
а десь на півдні білий кужіль
пряде метелидя-кура.

В замурзані глухі квартали
вступає вечір гомінкий,
кладе на голосні цимбали
новітнього життя ланки.

І чийсь терпкий, лунавий голос
безсило в'ється круг стовпа:
струнка, немов порожній колос,
під ліхтарем співа сліпа.

Та спів її перебивають,
сплітаючися повсякчас,
майданів гул, дзвінки трамваїв
і гомін різномовних мас.