Ця сторінка вичитана
КРИМСЬКІ ЦИКАДИ.
(З Махара)
Із виноградних лоз, що понад шляхом в'ються,
у сяйві ранку я почув отут уперше,
немов сопілки звук тремтячо-металевий,
цикади пісню.
Здавалося, вона декламувать хотіла
чиїсь гекзаметри, такі дзвінкі й прозорі:
з запалом, без цезур почне… і на четвертім
замовкне нагло.
Колись… давно… оцим напівантичним краєм
у сяйві ранку йшов ще юний грецький віршник.
На море дивлячись, він скандував напам'ять
свого Гомера.
Уривок той малий, гекзаметру півчверта,
перейняла в лозі тямка її прамати,
а нині ви його повторюєте дзвінко,
мої цикади!
