Сторінка:М. Савур-Ципріянович. Останні дні Вячеслава Липинського (1932).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


На календарі зроблена остання помітка про їх відїзд.

Ще в Бадегу відчував В. Липинський сильні корчі грудочеревної перегороди. З приїздом до санаторії корчі ці стали частіші і щоб угамувати біль, лікарі робили встрикування. Під кінець роблено їх тричі, а то й чотири рази на день. З ліжка вставав тільки вранці, щоби сидячи умитися. В перших днях господиня перечитувала йому німецькі газети, бо читати самому було йому тяжко. Ввесь час був він в повній притомності. В ночі з 13. на 14. спав з відкритими очима. Просидівши біля В. Липинського майже цілу ніч, господиня заснула під ранок, але вже о 6-ій год. він збудив її, кажучи, що мусить придержуватися санаторіального режіму. Розмовляючи з господинею казав, що мусить цю кризу перенести, бо мусить ще прожити пару літ, що коли б залишився в Бадегу, то напевно помер би.

Вранці сестра-жалібниця порадила господині запросити до В. Липинського священика. Коли о 4-ій годині прибув він до санаторії, господиня сказала В. Липинському, що припадково в санаторії є священик і чи не хотів би він його покликати. На це здивувався В. Липинський, що він цього року вже сповідався і що йому не є так зле. Зрештою він погодився і після сповіди уділено йому Св. Причастя й останнє єлеопомазання. В. Липинський був дуже задоволений і казав, що тепер він цілком спокійний.

Цього дня він вже нічого не міг їсти. Натомість мав сильну спрагу і ввесь обливався потом. Під вечір нетерпляче ждав, коли прийде лікар зробити йому встрикування. Після того, як о 8-ій год. лікар зробив встрикування, В. Липинський звернувся до господині кажучи, що почував себе дуже втомленим і хоче спати. Господиня поправила подушки. Він заснув. Спав з відкритими очима. Дихав, як звичайно, коротко і часто. Господиня сиділа неподалеку і читала, часвід-часу поглядаючи на нього. Коло пів одинадцятої вечора господиня помітила, що В. Липинський зробив глибокий віддих, підійшла до нього: руки були вже холодні. Негайно покликаний лікар зробив встрикування, але серце вже не реагувало. - В. Липинський відійшов від нас на віки.

Згідно з волею Покійного зроблено йому прокол серця.