Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/49

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


нього і взагалі помагати в науці. Єврейка переповіла се Настуні. Вона поглядом подякувала учителеви. По скінченю лекції корану Абдуллаг учив рахунків.

Коли Абдуллаг вийшов, було полуднє. Учениці пішли на обід. Настуїня сіла біля своєї опікунки Кляри (так називалася Єврейка) й зібрала в думці вражіння, — як робив голосно її батько, коли рішався на якесь більше купно або инший важний крок. Чула, що в Абдулапгу матиме приятеля, бо сподобалася йому: вдивлявся в неї весь час. Вправді незамітно, але частіще, ніж в инших. Частійше й інакше. Зовсім так, як вдивляються нпр. жінки в гарну, дорогу матерію, якої ізза ціни не можуть купити. Він не зробив «а ній ніякого вражіння як мужчина, як зробив Стефан, коли вперве побачила його. Але мимо того відчула смак у тім, що сподобалася йому.

Роздумуючи над тим, не забула «про свою опікунку. Питала її, як називається по турецьки кожний предмет, який бачила на столі. Кляра радо говорила їй і живо пояснювала все, що знала. Кляра була типова представниця свого рухливого племени, котре з потреби привикло бути учичним між чужими. Опісля та учинність перейшла в кість і кров його та стала органічною потребою жидівської раси в добрім і злім.

Прихильність Кляри була для Настуні покищо більше потрібна, ніж приязнь Абдуллага. Від Кляри довідалася, що з другим учителем, Італійцем Річчі, сама могтиме порозумітися, бо він був у Лєхістані тай навіть троха говорить так, що вона зрозуміє його. Була тим дуже врадувана тай уже майже зовсім весела йшла на науку по обіді.

З полудня прийшов Річчі. Худий, жилавий мужчина, з якимсь дивним огнем в очах. Мав панські, аристократичні манери. Таких людей бачила Настуня тільки на мить, як переїздили раз через Львів. Отець Іван казав їй, що се були венецькі посли, котрі їхали в Москву.

Була дуже цікава, яким чином такий чоловік опинився на службі у людей, що торгували жінками. Очевидно мусів мати якісь таємничі пригоди в життю, котрі загнали його аж сюди і приневолили до такого заняття у таких людей...

45