казали замінити одяг. Знов закували їх у ланьцюшки і вивели їх на торговицю.
Там уже був рух.
Зі всіх усюдів надходили малими й більшими групами невольниці призначені на продаж, під доглядом своїх власників і їх слуг. Деякі вже стояли на видних місцях. Були там жінки й дівчата з ріжних країв, усякого віку й вигляду — від найчорніщих муринок до найбіліщих дочок Кавказу. Були з грубими рисами, призначені до тяжких робіт; були й ніжні як квіти, виховані, виключно для роскоші тих, що їх куплять. Усякий смак мужчин міг тут бути заспокоєний: від того, що хотів найтовстіщої жінки, яка з трудом рухалася, до того, що хотів дівчини ніжної й легкої, як птиця.
Купці вже крутилися по базарі й оглядали призначений на продаж товар. Настя спокійно придивлялася Групам невольниць, біля яких станув купець. Скрізь невольниці миттю зміняли своє поведення, відповідно до віку й вигляду купця. Очевидно, скрізь уживано тих самих або дуже подібних способів „вихованця" їх. По деяких групах невольниць було видно, що були в особливо гострій школі. Бо надмірно виконували те чого їх учили. Тільки призначені до тяжких робіт служниці сиділи нерухомо і лише час від часу, по наказу своїх власників підносили тягарі, які стояли біля них, щоб доказати свою силу. Товсті жінки переважно сиділи без руху. Деякі з них сильно заїдали, мабуть щоб доказати, що можна їх зробити ще більше товстими.
Продавці розкривали своїх невольниць і голосно захвалювали їх красу або силу. Деяких миттю спускали з ланьцюшків і переводили за руки перед купцями, щоб доказати плавність їх ходу.
Деяким наказували танцювати на площі або співати.
Всі ті картини зразу цікавили Настуню своєю ріжноманітністю. Потому так обурювали, якби кождий доказ відносився безпосередно до неї. А потому знов збайдужніла. Втома робила своє. Сиділа яік камяна подоба.
Але коли до її групи наближалися покупці, довга тресура в школі робила своє: мимохіть викликувала й у неї виучені рухи та погляди очей. Переходили цілі товпи купців. Першу продали Єврейку Кляру. Настуня зі сльозами в очах
74
