Сторінка:Нариси з історії Північної Буковини (1980).pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Наприкінці III ст. до н. е. Скіфія розпалась, і в Північному Причорномор'ї утворюються нові політичні об'єднання, які в писаних джерелах фігурують під назвами сармати, бастарни та ін. Землеробське населення Північної Буковини в II — I ст. до н. е. входило, очевидно, до військового союзу племен, на чолі якого стояли бастарни — племена германського походження[1]. В межах цього політичного об'єднання сформувалася культура, яка одержала назву лукашівської[2]. На території Північної Буковини поселення типу Лукашівки виявлені в багатьох місцях. Наприклад, у с. Круглик Хотинського району розкопано селище, а в с. Горішні Шерівці Заставнівського району досліджувалось городище[3].

Таким чином, у ранньозалізному віці політична ситуація в цьому регіоні часто змінювалась. Звичайно, зміна політичної ситуації не завжди вела за собою корінну зміну населення. Протягом віків тут залишалось одне й те саме землеробське населення, етнічну приналежність якого не завжди вдається з'ясувати.

5. РАННЬОСЛОВ'ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА

Перші писемні повідомлення про слов'ян дійшли до нас у творах античних авторів рубежу н. е. У цих джерелах їх називають венедами. Грецький географ Клавдій Птоломей (II ст. н. е.) свідчить, що слов'яни-венеди жили в басейні Вісли та на узбережжі Балтійського моря. В інших джерелах розселення цих племен ширше окреслюється. Так, на Певтінгерових таблицях — карті шляхів Римської імперії, складеної у III — IV ст. н. е., на території між Дністром і Дунаєм, поряд з даками і гетами показані й венеди. До того ж на цих таблицях назва «венеди» виступає двічі, що свідчить про велику протяжність заселеної ними території. Венеди-слов'яни займали великі простори Центральної та Південно-Східної Європи[4]. Не виключено, що в територію їх розселення входила й Північна Буковина.

Історія слов'ян-венедів належить до насиченого бурхливими подіями періоду. Це був період, коли рабовласницький Рим намагався розширити свої володіння за рахунок сусідніх племен і народів. Ведучи боротьбу з Римом, останні в свою чергу створювали великі військові організації — союзи племен, до складу яких входили різні щодо свого етнічного походження племена.

 
  1. ↑ Федоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья в I тыеячелетии н. э. — МИА, 89. М., 1960, с. 53, 54.
  2. ↑ Від назви села Лукашівки Молдавської РСР, де вперше виявлено могильник цієї культури.
  3. ↑ Пачкова С. П. Раскопки у с. Круглик на Буковине. — Археологические открытия 1973 г. М., 1974, с. 325.
  4. ↑ Нидерле Л. Славянские древности. М., 1956, с. 38 — 40.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Нариси_з_історії_Північної_Буковини_(1980).pdf/20&oldid=344349