А лисичка до кота й каже:“Ходімо, я зловлю гусочку, дай приволочім.» — Йдуть: лисичка по-переду, а кіт по-заду, дай кричить: «Ма-ло! ма-ло! ма-ло!..» Коли побачив кабанячого хвостика… Кіт думав, що то миш, — як ухопицьця за хвіст пазурами… Кабан коли не розбіжицця з перестраху, — коли ударицьця об дуб рилом… Кіт злякався, да на дуб, де медвідь седів… Медвід коли не грохнувся об колоду, де вовк седів… Посхоплювались усі — да навтіки.
Послі зібрались, дай говорять. Кабан каже: «Отсе було!! Як ухопить мене за хвіст, да головою об дуб…» А медвідь каже: «А мене як ухопив за шерсть, дай кинув з дуба.» А вовк каже: «Коли до мене, де я лежав під колодою, коли взяв колоду, да як гримнув мене по спині, то аж ще спина болить,..!» Тай кажуть: »— Нехай його чорт бачить: нейдімо вже!» —
А кіт переляканий з лисичкою пішли, приволокли гусочку, дай йідять.
У в одного чоловіка був кіт старий, неспособний миш ловить. Ото хозяін його узяв, тай вивіз у ліс, — думає: на що він мині здався? тілки дурно буду годувати, — нехай лучче у лісі ходить. Покинув його, а сам и пойіхав. Коли це — приходить до його лисичка, тай питає його: «Що ти такє?» А він каже: — «Я пан-Коцькій.» — Так лисичка каже: «Будь ти мині
