Ожегова М. В., Цитович К. О., Личкова Є. Л., Фрейвальд Ю. П., Кулік І. М., Фремд М. В., Розов Л. Д. (фахівець гірн. пром.), Василенко П. І. (гірн. інж.), Тимофеєв К. І., Лащенко М. Ф. (хемік); гірн. інж. Мамаєнко. УВГК у віданні ВРНГ, фінансується з держбюджету і спеціальних коштів; бюджет на 1928–29 р. — понад 500.000 карб. Протягом останніх років У.В.Г.К. провадив 3 верст. геологічне здійснення України і детальне здіймання Нікопільського та Криворізького районів і Корсак-могили. Досліджено корисні копалини: жорнові пісковики Поділля та Канівського району, польові шпати Волині, залізно-манганові руди Хощоватої, каоліни Правобережжя й графіти Надбужжя, фосфорити Поділля й Ізюмської округи. Крім того, вивчалося лимани, горючі гази Мелітопільської округи, роблено гідрогеологічне дослідження Донецького басейну та багато інших досліджень. Результати робіт філія друкує в «Изв. УОГК» й в «Изв. ЦГК УОГК»; останніми роками видруковано «Каталог буров. скважин Украины», ч. I, «Научно-популярн. библиотека» и 9 вип. «Изв. УОГК». До п'ятирічного пляну УВГК включено 3 верст. і 10 верст. геологічне здіймання України, а також вивчення родовищ головних корисних копалин республіки.
Засновано 1922 року. Персональний склад: Керівник проф. В. К. Залеський (секція фізіології), зав. секції морфології — проф. А. А. Коршіков, зав. секції фітопатології — проф. Д. Т. Страхов; дійсні члени — проф. Я. В. Ролл і проф. Л. А. Шкорбатов, наукові співробітники: Н. Т. Дідусенко, М. В. Клоков, М. І. Котов, В. С. Михайловський, А. І. Прошкіна, А. В. Тютюнкіна, Є. О. Шаталова, А. М. Кухаркевич; аспіранти: Анохін І. К., Бугаєвський М. Х., Клюшник П. М., Фіялковскька О. О., Трунов Ю. О., Ноткіна А. Г., Пузановський С. К. Катедра у віданні Укрнауки і фінансується з її коштів. Секція морфології працювала над вивченням рослинності України (альтологія й гідробіологія). Відкрито до 200 нових форм водорослин. Ботаніко-географічне обслідування України катедра провадила спільно з кол. С.-Г. Вченим Комітетом України. Зібрано багато гербарного матеріалу, описано щось із 30 нових видів квіткових рослин і крім того катедра брала активну участь у складанні визначника «Фльора України». Секція фітопатології вивчала вплив факторів рільництва на пошкодження хлібних рослин головневими паразитами. Секція фізіології вивчала виробничі сили ґрунту (біодинаміка й біохемія ґрунту в зв'язку з аґрикультурними способами) і рослин (енерґетика рослин і перетворення азоту та фосфору). Надрукувала понад 80 наукових статтей і монографій в союзних і чужоземних журналах.
