Дивують панки, вражії синки,
А що козаки вживають,
Вживають вони щуку рибаху,
Ще й саламаху з водою.
Ой чи бач, Ляше, що наш Хмельницький
На Жовтім піску відбив ся?
Од нас, козаки, од нас, юнаки,
Нї один Ляшок не вкрив ся.
Ой, чи бач, Ляше як козак пляше
На сивім коню горою!
З мушкетом стане, аж серце вяне,
А Лях од жаху вмирає.
Ой, чи бач, Ляше, що по Случ наше,
По Костяную могилу,
Як не схотїли, забунтували,
Та й утеряли Вкраїну.
Ой, та зависли Ляшки, зависли,
Як чорна хмара на Вислї;
Не попустимо Ляхів із Польщі,
Поки нашої жизности.
Гей! ну, козаки, гей! та у скоки,
Та заберімо ся в боки:
Загнали Ляшків геть аж за Вислу,
Не вернуть ся й за три роки…
_-_p06.jpg)
