Перейти до вмісту

Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


II.

Він угадав свою мету:
стремить до неї навпростець,
і кожний бій його сердець
несе — весну в цвіту.

Прямуй же, страднику святий:
Твої шляхи-широко розляглись,
твої пісні далеко розлились,
в твоїх словах — вогонь мети.