Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


цей час багато працював над собою, яко поет. Брав він участь і в культурно-просвітній роботі серед молоді, виявивши великі організаційні здібности і гуртуючи круг себе молоді селянські сили.

Революція кинула Чумака в самий осередок життя. Працюючи в періодичних виданнях, газетах, яко журналіст, він разом містить свої революційні поезії по часописах і мріє про видання їх окремою книжкою. Рівночасно — розвиває величезну працю по гуртуванню селян та по активній революційній пропаганді між ними. Зустріч з видатними революціонерами, особливо з Гн. Михайличенком, відограє величезну ролю для створення світогляду Чумака: він вступає до партії і його напружена діяльність коордінується вказівками партійних провідників. За часів підполля гетьманського, петлюрівського і деникинського Чумак виявив себе, яко партійно-вихований революціонер, з широким комуністичним світоглядом.

І непохитно працюючи для революції, ні на мить не кидав поезії, ставши завдяки своїм творам і доцільности поетичного хисту у ряди перших пролетарських поетів України. Досить жваву співучасть брав він у місяшнику пролетарської культури „Мистецтво“.

З поетичним натхненням віддавшись революції, Чумак-поет і вмер, яко революціонер. Трудно навіть уявити собі, яку велику силу в особі Чумака загублено нами.

Непохитним і могутнім кроком ішов по шляху свойого життя Василь Чумак — від першого вірша аж до кулі ката. Це про себе він сказав в одному з найкращих віршів:

… Ми непохитні, мов граніт.
Ми йдем і йдем, несем вогні,
і творим блиск, і творим дні…

І шануючи пам'ять Непохитного, будьмо й ми такими ж непохитними творцями блиску й кращих днів!

Слава Непохитному!

 

 

В цій збірці містимо вибрані вірші В. Чумака з наготовленої до друку книжки його „Заспів“.