Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ.

Розірвала краля-мавка
лляно шитий гомін-жгут:
плине зґрайно, плине плавко
березневий каламут.

В перебіжнім шумовинні
ланки — бризки марсельєз:
хай загине, хай загине
мрійновтома сонних плес.

В сонце цілять стріли — трави,
сонце — в трави й буйний ґрунт.
Зручно, просто керму праве
березневий каламут.