Сторінка:Нехай живе Незалежна Галицька Держава! (1922).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

не чекаючи на те, чи совіти згодяться на умовини, під якими вони мають бути правно визнані, запросила вже голову Совітської Росії Лєніна на світову конференцію в Ґенуї. Виступ радянських републик в міжнародній світовій політиці рішить також про східну границю Польщі, бо всі договори західних держав, творені без участи тих републик, не зобовязують їх. А рижський договір, диктований хвилевою перемогою польс.-франц. зброї, чекає доля берестейського, бо його ні один европейський чинник не признав. Для нашої політики дорога ясна: вона йде по лінії відомого льондонського договору з 1915 та деклярації радянської України й совітської Росії, зложеної в Ризі 24. вересня 1920, якою обидві згадані держави визнали незалежність Сх. Галичини на демократичній основі. Східна Галичина буде державою вільних народів на розмежу між Східною і Середущою Европою, — буде Швайцарією Сходу.

Відень, у січні 1922.


4