Сторінка:Нечаєв А. П. Незвичайні дива природи. Торонто, 1919.djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

11

Ціркель):

»Оглянувши побіжно кипячі жерела, ми постановили провірити, чи правдиві перекази попередних мандрівників, які упевняли, що можна визвати вибух Строкра, накидавши землї і каміня в єго кратер. Зараз взяли ся ми за роботу; таскали широкі плити і величезні камінні відломи, куски дерева і землї і всьо то скидали в жерело ґайзера. Так провели ми пів години в безпереривній роботї, та все на дармо! Вода як і перше клекотїла і пінила ся, та вибуху на було. А як вже накидано було богато землї і каміня, ми відказали собі тої приємности бачити ту чудну картину і сильно втомлені попрямували до найблизшої оселї, що находить ся всього на 4 мінути ходу від ґайзера.

”Не вспіли ми дійти до дому, коли тут донїс ся до нашого слуху шум, і в тім місци, де лежить Строкр, з неописаною силою підняв ся в гору стовп пари. За ним витриснули великанські струї води, огорнені густими хмарами пари; зі страшним ревом виривали ся вони із жерела, і піднимали ся на незвичайну висоту. Ґайзер викидав з оглушаючим шумом все нові водяні струї. Від часу до часу наступала коротка перерва, та потім у всїх напрямах вилїтали з сиком струї кипячої води, прорізуючи огортаючу їх пару… Каміня, яке ми накидали в гирло, вилїтало так високо, що прямо щезало з наших очий. Деякі з камінюк летїли прямо в гору, падали знов в жерело, і нїби бальони, відбивали ся знов в гору. Вкінци вибух почав слабнути. Вилетїло ще кілька струй, і все успокоїло ся. Тепер Ґай-