Сторінка:Нечаєв А. П. Незвичайні дива природи. Торонто, 1919.djvu/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

32

постепенно рости, з бульканєм піднесеть ся в гору і викине часть води, зараз за нею появить ся друга булька, вже більша від першої і зробить те саме. В кінци на днї рурки появить ся більше ґазів. Вони прожогом підіймуть ся в гору, і вся вода вилетить, забризкуючи окружаючі її предмети. Само собою розумієть ся, що така проба потребує великої осторожности: треба рішучо то робити на кухни або на дворі, і рурку держати так, щоби вилїтаюча струя горячої води не обризкала кому небудь лице. Вибух буде скорійший і буде іще сильнїйший, коли положите на дно маленькі тверді тїла, на приклад трохи піску. Те саме є в ґайзері. Вода, нагріта в низу на підземнім вульканїчнім огнищи, вилїтає із щілин так, як із рурки. Ріжниця лише та, що наша рурка по вибуху лишає ся порожня, а горло ґайзера наповняє ся знов водою, яка стїкає в него з верху та з підземних щілин. Та се більше холодна вода. Їй треба нагріти ся. Коли ви візмете кілька ріжних рурок, — то побачите, що вода вибухає з них не однаково; в одних випадках тихо виливаєть ся через верх, в других — вибухає із великою силою. Так само і в ґайзерах не однакове буває горло. Тому то один водозбір цїлком не похожий на другий, і скілько би ми не любовали ся вибагливою ігрою природних водограїв, ми все найдемо в їх виглядї нове вдоволенє і нове зацїкавленє.