Кухар вкинув у окріп рибу й підкинув в огонь очерету. Огонь запалав і затріщав. Риба швидко закипіла. Тим часом він повитягав з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу й склав її в стябло, чи здоровий коряк, в котрому навіть держално було видовбане. Стябло було здорове, як ночови. Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу й зцідив росіл через видовбане держално. Отаман і всі рибалки сіли на маленьких дзиґликах кругом низенького столу, що був тільки по коліна. Кухар поставив на стіл стябло з рибою, а потім насипав в миску юшки й накраяв хліба. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осятрину й білюгу на всі заставки. Од того часу, як вони втікли з Вербівки, вони й разу не обідали так тривно й смачно. Вони ніби набирались нової сили.
„Тепер, хлопці, справивши вхідчини, ставайте до роботи,“ промовив отаман, готуючи човна.
Всі рибалки почали знімать здоровий невод і складати на човен.
В лимані ловилась риба більше дністрова, річана або ставна, ніж морська, але часом траплялись здорові осятри й білюги. Отаман возив рибу в Акерман і продавав її свіжою на базарі. На лимані не солили риби в бочках на просіл.
Отаман з своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збираться додому. Настав час ловить рибу в морі. Рибалки поскладали на здоровий човен неводи, забрали шаплики, харч і одежу, сіли в човен і по-
