Перейти до вмісту

Сторінка:Нечуй-Левицький І. Микола Джеря (1926).djvu/218

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

Коло пасіки суспіль росли на балці старі садки; а між ними подекуди стояли здорові старі дуби з густим темним листям, ніби скелі. Балка, вкрита садками, вилась по-під горою й ховалась далеко-далеко в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном та ліщиною: то було померше село, може ще старіше, ніж була Вербівка, може знесене татарським або польським мечем та вогнем.

Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином і обставлена од півночи очеретом. Коло очеретяної стіни притулився курінь. По-під уліками вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низенький хрест з двома дощечками, прибитими зверху на обидва кінці перехрестя. Серед хреста було видко образ Зосими й Саватія. Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.

Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над уліками. За пасікою зеленів маленький баштан. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось по тину. На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці. В одному кутку коло хвіртки тліло курево, і легенький димок вився вгору й ховався в густому гіллі старої груші. Джеря сидів на пеньку коло вогню й держав на руках маленького замурзаного унука. Коло нього сиділо дві дівчинки унучки, а стар-