Перейти до вмісту

Сторінка:Нечуй-Левіцький І. Криве дзеркало украінськоі мови (Київ, 1912).pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

стоювати — встоювать, підпріємство (приставка під показує місце на споді, або коло чого, а в цьому слові треба ставить приставку, назначуючу время — перед, пред); відруховність (в Євшана), надслухати (підслухать), усувати — (одсувать, тут польська приставка), відчитати, відчувати (почувать), співчувати (спочувать, — тут польська приставка), і т. д. Приставка від, як і наше од назначує руші́ння од предмета, а не в самому предметі, а через те галицька приставка від в народньому нашому слові почувать, чувать (що там у вас чувать?) показує, що людина не почуває чогось в собі у серці, а одсовує почування од себе, або й одганяє од себе рушіння (в слові — відруховність). І для украінських читальників отакі приставки здаються чудними, бо ставляють тяму слів напереверт. Черезъ це ж у галичан усі слова, виведяні с польського коріня рух (в украінс. руш, тільки в однім слові рух — ворухнуться од глагола — ворушиться) виходять просто сьмішні, як у д. Євшана — воруховність, або в „Вістях з Запорожжя“ — руханковий (ворушливий, ворушкий), рухливість нациі (певно — ворушливість), рухіня, руханка (рушіння, ворушіння), на рухівні (?) — ворушінні, в руші́нні, в ворушні. Те ж саме треба сказати за слова, виведяні с польского — рахунок (о́блічка, о́бліч); тутечки вже виходе чиста польщизна, неначе галичани не знають, що в украінські мові є слово — лічить, перелічувать, лік погубив (счетъ), а з ціх слів легко вивести слова: пере́лічка, облічувать, о́блічка, недо́лічка (недочёт). Є ще й старі слова XVIII віка в актах: о́блік, обліч (счетъ, смѣта). Є новіше — общот (Світова Зірниця). Одже ж з цієі причини галицькі пісьменики складають багацько негодящих, навіть сьмішних неологізмів, і занадто мало неологізмів годящих, підхожих аналогічно до народніх украінських, котрі навить народ одразу зрозуміе, як от — штукарство — (од народнього штукарь), штучниство (од народніх слів — штучний, штучно — искусно, гарно зробляно, або штучний — искусний, прекрасно сдѣланний). Тимчасом в галицьких писаннях і в проф. Грушевського скрізь вживається слово — штучний в значін-