мисли льудськојі і з јејі головними доказами; представивши в розвідці Пісарева о пчолах (VI.) взірець росправи зоольоgічнојі, де при тім сьужет служит неначе канвоју, на котріј розводьатсьа далекосьаглі питаньа політичні та соціјальні; подавши в кінци в росправці Гекслі про білковииу (ІХ.) взірець попульарного обробленьа однојі частки біольоgіјі. Науці економічніј посьвіатили ми сего року лиш одну книжочку (VII); тај то сьа книжочка зајмајесьа розбором критичним тілько одного спеціјального питаньа з сејі огромнојі і безмірно дльа нас важнојі науки, т. ј. власности gрунтовојі. Але надіјемсьа, шчо сьлідујучого року ми надолужимо те, кладучи најбільшу вагу іменно на праці по економіјі, не залишујучи при тім, розуміјесьа, природничих і других наук. Ми переконані, шчо науку економіјі у нас треба зачати, скажем просто, від азбуки, і дльа того постарајемсьа в јак најкоротшім часі почати по при книжку Льавлье також видавництво сістематичного підручника економіјі суспільнојі, котриј би міг бодај в головних нарисах познакомити нашу молодіж і всьу читајучу громаду с цілістьу сејі науки.
В отсесіј, 10-ті книжочці ми хочемо подати читательам розбір одного дуже важного питаньа с педаgоgіјі, т. ј. науки о вихованьу. Статьа, котроју ми починајемо рьад росправ педаgоgічних в нашім видавництві, написана була літ тому звиш 20, — але не стратила і доси својејі научнојі вартости ані својејі переконујучојі сили. Про автора јејі ми згадували в передмові до „Пчіл". Ближчих даних про јего житье і діјальність тепер подати не можемо, але надіјемсьа зробити се пізніјше.
Чи потребујемо појасньувати нашим читательам, шчо се таке „авторітет"? Слово се мож виразити по нашому „беззгльадниј послух“, — тілько шчо се означінье здајесь нам за тісне. Се радше підданье себе — добровільне чи ні — під јакусь вишчу силу, котрі ми не то шчо не сьміјем спротивитись, — ні, — на котру навіть гльанути не сьміјем тверезим, критичним оком. Все, шчо вјаже чоловіка, шчо путаје јего свобідну вольу і природні, здорові
