Перейти до вмісту

Сторінка:Одинець Г. Мої спогади про центральну раду (Харків, 1926).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
ВІД ВИДАВНИЦТВА
 

Автор цієї книжки, Гаврило Матвійович Одинець, народився на Остерщині 1871 року. Батьки-селяни мали лише 1½ десятини землі. Ще парубком Гаврило Матвійович іде на заробітки. Навчився столярного ремества. Знайомі студенти допомогли підучитися трохи більш грамоті, бо самі початки допитливий хлопець вивчив самотужки ще дома. Студенти таки вводять Одинця до тодішніх гуртків, що розбирали Некрасова, Нікітіна то-що. І надалі вже весь час Одинець приймає участь у роботі революційної молоди в Київі, Острі, в Слобідці й т. инш.

1905 року Одинець вступив до партії соціялістів-революціонерів, а з 1906 року звязався і з українською ПСР. Був за кандидата до другої державної думи від селянства Чернігівщини й не обраний лише через жорстокі репресії влади.

Далі кілька разів ідуть одно по одному арешти, висилання з Чернігівщини та втечі аж до 1913 року. В 1915 р. знову висилання, з якого Одинця повертає лише революція 1917 року. Він бере найактивнішу участь у революційному та національному визвольному русі. Про цей період свого життя і склав Одинець цю книжку.

Активна, надзвичайно популярна фігура справжнього, а не вдаваного селянина, до того ще поважного й розумного, звичайно, не могла залишитися непомітна,