Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/102

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана



Щоб не нищити народу
І народнього майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.

Він прогнав лише Поляків
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном —
Ярослав свій збудував.

Та ходив на Печенігів
І Черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз-у-раз.

Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.

Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців
Сплів йому вінок безсмертний,
Із пісень безсмертних сплів. —

—   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —
Пролетіли дні короткі…

Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов'ю проказав: