Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ЗРУЙНУВАННЯ КИЄВА.


Проплило сімнацять років
І Татари знов прийшли,
Знову їх заржали коні
І верблюди заревли.

Здобули вже Переяслав,
Вже Чернигів здобули,
Біля Києва спинились
І облогу почали.

Стали ждати, аж морози
Вкрили кригою Дніпро.
Перейшли. Боронить Київ
Лицзр галицький — Дмитро.

Полетіли перші стріли
На Дніпро в орду лиху,
Але стрілами не спиниш
Чорну хмару на шляху.

Полетіло з пращ каміння.
Покотилося в яри,
Та камінням не розіб'єш
Віковічної гори.