Ця сторінка вичитана
Місто теж блищить, шумує.
Самоцвіти на жінках,
В сріблі, в золоті бояри
І в бобрових кожухах.
Запишалися бояри,
Хочуть влади, бунчука,
Та страшна, міцна залізна
Володимирка рука.
„Не дозволю, щоб в Державі
Жив щасливо тільки пан:
Для усіх Держава — мати:
Для бояр і для селян.“
І корилися бояри,
Але тільки не в думках:
В серці камені носили
І змовлялись по кутках.
