Перейти до вмісту

Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/152

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І співець співав про його:
„Гей, ти високо злетів
І на батьківськім престолі,
Вкритий славою, засів.

Військом ти підпер Карпати,
Шлях Мадярам заступив
І Дунаєві ворота
Кораблями зачинив.

Князю, київські ворота
Одчиняєш ти ключем,
Стріли кидаєш в султанів
І рубаєш їх мечем.

Так стріляй же їх поганих,
Кидай стріли в їх степи
І за Ігореві рани
Слізьми, кров'ю окропи“.

—   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —

Після смерти Осмомисла
Володимир князем став
Все, що здідив, спроневірив
Все ростратив, змарнував.

І ввяли Мадяри Галич,
(Хоч народ завзято бивсь)
І угорський королевич
Князем галицьким зробивсь.