Ольга ж вугілля гаряче
Кожній пташці до хвоста
Привязала і пустила…
Загорілися міста…
Коростень в огні палає,
Галас, крик, переполох…
Все тікає. Військо Ольги
Перебило багатьох.
Та як виконала Ольга
Помсти лютий заповіт,
Стала думати про Бога,
Про таємний божий світ.
Про велику, вічну правду,
Про прощення, про любов,
Стала думати про Того,
Хто пролив за людство кров.
І не помста дика, люта,
Не крівавих дум рої,
А безмежне милосердя
Душу сповнило її.
І без Його мудра Ольга
Більше жити не змогла…
І у грецькім Царгороді
Христіянство прийняла.
