про загублену кров.
Не дарма
тебе час прополов.
Ось від пороху
в м'язах твоїх
не лишається
сліду
уже! —
Свіжа кров,
свіжий глузд,
свіжий вік —
всю країну
перепереже.
У сукровиці
пружиться час
і чорнозем
за соком гуде,
і найкраще
з найкращого
в нас
до буденної прози
