термічної матерії, але то, очевидно, буде великої сили вибухова матерія, і він мусить попрацювати, окрім того, над каталізатором, що урівноважив би виділення [тепла] з тієї речовини…
Навів приклад Войшицького болота, в якому, очевидно, є та термічна матерія разом із каталізатором, бо болото ніколи не замерзає, а гейзеріальний характер його заперечують усі авторитети…
Він не буде пояснювати аудиторії вагу цього винаходу, бо аудиторія це розуміє без пояснень…
«Це не наука, а поезія!» — кричали, коли я кінчив, а хтось, виходячи, назвав мене агрономічним Уеллсом…
Бідний психіатр! Він тільки розвів руками, і я ясно чув, коли він, звертаючись до Поскера, сказав: «Великий фантазер, а втім, чорт його знає!..»
10 липня. Сиджу в батьків і роблю спроби. Петрусь допомагає. Бактеріями він найменш цікавиться, його приваблює, як дикуна рушниця, моя термічна матерія…
15 липня. Коли б тільки мені сто карбованців! Тоді б моя лабораторія мене цілковито задовольнила. Ну, та восени диплом, а там заробляти буду…»
Листки один по одному пробігають перед очима Карлюги, і він їх не читає, а якось усмоктує в себе. Ось записи наступних років, їх перегортає не читаючи. Далі, далі, що там далі? А от:
«20 лютого 1917 року... Треба плюнути на братика… У нього в голові дуже вже «есериться» (при нагоді позлю його цим словом). Але чого він так домагається дістати термініду?
Мабуть, його треба берегтись… Чорт його знає, що в нього на думці!
В усякому разі, термічної матерії він не нюхатиме!»
Карлюга перегортає далі. Ось уже кінчився щоденник, і пішли криво списані листи. Найбільше один почерк, нервовий і шкарубкий, спадає на око. Карлюга розглядає листи й думає, що все те треба буде уважно перечитати, а тепер тільки дещицю, щоб зорієнтуватися. А ось:
- Любий Артеме! Я дуже радий, що твоя робота посувається наперед. Гадаю, що твоя термічна матерія прекрасна, і я з більшою охотою вживав би її без ка-483
