Ця сторінка вичитана
ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ.
ПОЛОВЕЦЬКА НЕВОЛЯ
ПОЛОВЕЦЬКА НЕВОЛЯ
Під палким, південним сонцем
На чужий, далекий Дон
Сумно сумно, як на страту
Йдуть невольники в полон.
На руках у їх кайдани,
Кров і рани на ногах,
В чорній куряві облича,
Очи змучені в сльозах.
— „Понесіть, вітри крилаті,
Наші стогони й жалі,
Принесіть нам з України
Крихту рідної землі!
Полетіть, скажіть, що більше
Вже не вгледим ми її!
Принесіть же нам хоч порох
Із коханої землі!“
Йдуть невільники під сонцем.
Грізна варта навкруги.
Дзвінко лускають в повітрі
І співають батоги.