Ця сторінка вичитана
БІЙ НАД КАЯЛОЮ.
Вранці небо червоніє
Наче пє червону кров,
Налітають з моря хмари
Вдарив грім і дощ пішов.
Але військо українське
Не лякається негод.
Зранку ворога шукає
І продовжує поход.
Над Каялою, рікою,
Половецьке військо жде…
Знов гремить залізна зброя,
Степ від тупоту гуде.
Заспівали знову стріли
Знов забрязкали мечі
І земля укрилась трупом
Половецьку кров пючи.
Наче вітер серед степу
Розгулявся Всеволод…
Все добув він… памятав лиш
Україну та народ.
