Перейти до вмісту

Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ.


Чорним круком чорну вістку
Із чужини хтось приніс
І по цілій Україні
Розлилося море сліз.

Наче темна ніч осіння
Жінка Ігоря смутна,
Плаче, туже Ярославна
Припадає до вікна…

Рано вдосвіта, до сонця,
Йде за місто, на вали…
Виглядає: степ та небо,
Та під хмарами орли.

Плаче туже Ярославна,
Сохне, вяне як той цвіт:
Закотилось її сонце,
Заступили хмари світ.

„Обернуся я в зузулю,
По Дунаю полечу
І мягкий рукав бобровий
У Каялі обмочу.