Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/119

На що ти в степу безводнім
Його стріли й луки гнеш,
Нащо ти із уст спрагнілих
Кров його гарячу пєш?“

Як підбита чайка в небі,
Як осіння ніч смутна,
Плаче, туже Ярославна
Припадає до вікна.