Перейти до вмісту

Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/147

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І співець співав про його:
„Гей, ти високо злетів
І на батьківськім престолі
Вкритий славою возсів.

Військом ти підпер Карпати,
Шлях Мадярам заступив
І Дунаєві ворота
Кораблями зачинив.

Князю, київські ворота
Одчиняєш ти ключем,
Стріли кидаєш в султанів
І рубаєш їх мечем.

Так стріляй же їх поганих,
Кидай стріли в їх степи
І за Ігореві рани
Слізьми, кровю окропи“.


Після смерти Осмомисла
Володимир князем став
І все батьківське прогавив
Все ростратив, змарнував.

І взяли Мадяре Галич,
(Хоч народ завзято бивсь)
І угорський королевич
Князем галицьким зробивсь.