Ця сторінка вичитана
А коли ставав нездатним
До ладу і боротьби,
Віче иншого на князя
Вибірало без журби.
На річках, високих горах,
Серед багон і болот
Городи, міцні твердині
Будував собі народ.
Коли ворог йшов війною,
Метушилось все, як рій,
Замикалися ворота,
Починався лютий бій.
Бились, кидали каміння,
Кріз баркан окріп лили,
Попіл сипали у очи,
Гострі кидали коли…
… Ось і ворога відбито.
Все минуло: гнів і жах…
Кревні плачуть над борцями,
Що звалилися в боях.
І дають їм у могилу
Зброю, вбрання і харчі,
Щоб вони не знали лиха,
На тім світі живучи.
