Ця сторінка вичитана
КНЯГИНЯ ОЛЬГА.
Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку
Сіла в човно і сидить.
Чарівна сама як ранок
Задивилася на світ…
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт.
Любо жити на сім світі,
Щастя любого ждучи…
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився у ночі.
Дивний сон… якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний…
Поле… Море в далині.
Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з під землі.
Лицар-велитень в кайданах,
Кров на біло у чолі.
