Ця сторінка вичитана
ПОСЛИ ДЕРЕВЛЯН
ДО ОЛЬГИ.
ДО ОЛЬГИ.
Хоч помстились Деревляне,
Та не заснуть у ночі.
Оглядаючись, лягають,
Бачуть Ігоря, сплючи.
Хочуть з Ольгою миритись,
До княгині шлють послів,
І у Київ прибуває
Нагло де-кілька човнів.
І з промовою до Ольги
Обертаються посли:
— „Ми не битися, княгине,
А миритися прийшли.
Ти за вовка вийшла заміж,
Ну й забили ми його,
А тепер тебе ми заміж
Віддамо вже за свого.
Князь наш, Мал, тебе угледів
І відразу покохав
І оце до тебе, Ольго,
Старостів своїх прислав“.
