Перейти до вмісту

Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


XXIII

Дідо, Дідо! де ти, милий?
Чи чатуєш на стежках,
Чи зневірений, безсилий,
Гірко плачеш в камбуках?

 Чи на кгрунь каміннє зносиш,
 Купчиш хмари на чолі,
 Чи у долів ласки просиш
 І плазуєш по землі?..

Чи вовком біжиш в простори
І прощаєшся навік?
Заваліться, сизі гори,
Коли Дідо з вас утік!..

 Досить, досить трембітати:
 Груди зтомлені у край…
 Розступися, земле-мати, —
 Сизі гори поховай.