Отже той учитель, сину, молодий чоловік, селянського походження, здобув собі своєю поведінкою прихильність і поважання між тамошнім населенням та інтеліґенцією до тої міри, що почав учити дітей самого Альбінського.
Тут він умів своєю симпатичною, щирою особою і гарним співом так знаменито збуджувати любов дітей до мови, якою говорила їх мати, що хоч і які вони були молоденькі, а при забаві з іншою дітворою, робили несвідомо пропаґанду української мови. Це викликало в гарної пані Альбінської щиру радість, а на чолі батька зморшку або усміх легковаження, і навіть одного разу зробив він докір Рибці не займати у дітей забагато часу на вивчення хлопської мови, що хіба може їм для порозуміння з службою придатися.
Рибка вислухав цього спокійно, але не змінив своєї праці і згодом став бажаним гостем у домах, де були молоді панночки і відбувалися домашні забави.
За той довгий час, мав він нагоду неодно збагнути і таке як господарка гірничого урядництва у майні фон Ґанингаймів.
Я не без причини зупинився при тих подіях. Я хотів тобі дати хоч перелетну картину минулого у нашій закутині і вказати, що іноді й одно здорове національне зерно, хочби воно і на який непригожий ґрунт падало, не гине.
Той вечір такий катастрофальний для мого нещасливого батька, був прощальним вечором у
