Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/196

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Але-ж ти став твердий, чоловіче, — усміхнулась Дора, глянувши на нього.

Він відповів їй теж усміхом:

— Твердий, але не для тебе. А коли я вже такий, то цього вимагає наша теперішня доба.


КІНЕЦЬ.