145
сопис „Зоря” зустрінув насмішками і ординарними лайками.
Наталія Кобринська працю всеж продовжувала, без уваги на хуліганства „рідної колтунерії”. У 1891 р. в Стрию, скликає вона масове жіноче віче з повіту, а в 1893 році тамже виходить збірник „Наша доля”, та в 1895 ще один, у Львові, під тою ж назвою — оба завдяки матеріяльній помочи Сх. Українських письменниць-дідичок. По при те, Наталія Кобринська їде до міністра освіти з петицією про дозвіл жіноцтву вчитися в університетах і заснування дівочих гімназій, або ж дозволом приймати дівчат до істнуючих мужських. Одночасно клопочеться заведенням діточих захоронків по Галичині. За заходи одержує заплату — насмішки, докори і темні хуліганські вибрики тогочасної галицької еліти, навіть пань.
З думкою видавати жіночий часопис чи журнал, Кобринська у 1900 роках переїздить з Болехова до Львова. Прихильности задумам не знайшла; і те нечисельне жіноцтво, що все ставилося прихильно до її задумів від неї відсахнулося. Натомісць простолюддя починає цінити її працю. Воно б і помогло, та щож... само не мало, а працювало на пансько-жидівських ланах „за сніп”, щоб здобути кусок хліба.
Роки війни прожила Кобринська самітно у Болехові. Вмерла у 1920 році на самоті, як самітною й жила. Її смерть проминула для суспільства зовсім непомітно. Така вже доля тих, що щиро працюють для народу. Бо нарід, як дитина: хто наговорить більше приємностей, кричить про себе, того визнає і суспільство. І тому лише у нас розвелося так багато проводирів-галапасів.
Літературна спадщина Наталії Кобринської відай переважає кількістю попередниць. Зоставила вона наступні оповідання: Пані Шумінська, Задля кусника хліба, Пан суддя, Виборець, Жидівська дитина, Перша вчителька, Ядзя і Катруся, Св. Миколай, Відьма, Рожа, Чортиця, Блудний метеор, Омен, Брати, та велику кількість публіцістичного матеріалу. Деякі з тих праць не надруковані ще й до тепер.
Зміст тих оповідань — народне життя, як нижчих верств, так сільської інтелігенції, учителів, священиків. Відзеркалюють дух останних десятиліть 19-го віку й невідрадні галицькі обставини. По тематиці писань Наталія Кобринська є попередницею,
