Сторінка:Описування документів особового походження діячів образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Як видно з 2 останніх прикладів схем систематизації творчих документів художників, розподіл документів про роботу над творами образотворчого мистецтва на справи можна здійснювати як за описаними у них працями або їхніми (праць) серіями, так і за їхнім (документів) видом.

Крім оригіналів та копій творів образотворчого мистецтва, документів про роботу над ними, в особових фондах художників часто зберігаються документи, які відображають творчий доробок фондоутворювачів у неосновних[1] галузях їхньої діяльності — педагогіці, науці, публіцистиці, літературі тощо[2]. Наприклад, якщо художник викладав мистецькі дисципліни в школі або вузі, у його особовому фонді могли відкластися конспекти прочитаних ним лекцій, рукописи підготовлених підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і т. ін.

Систематизуючи такі документи на рівні фонду, варто насамперед брати до уваги їхній обсяг, а також тематичний та видовий склад[3]. Зокрема, якщо у фонді наявна незначна їхня кількість, вони можуть бути виділені в окремий підрозділ із умовною назвою «Рукописи» з подальшим розподілом на справи. Розміщувати названий підрозділ прийнято після підрозділу «Твори образотворчого мистецтва». Порядок розташування справ у ньому визначається часом створення найстарішого у складі кожної з них документа — від найбільш до найменш давнього. Схема систематизації творчих документів художників за цих умов матиме орієнтовний вигляд:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 
  1. Вважаючи основною галуззю діяльності художників образотворче мистецтво, до неосновних (другорядних) напрямків їхньої діяльності зараховуємо все інше - педагогіку, науку, публіцистику, літературу тощо.
  2. Серед них плани та конспекти лекцій, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, наукові статті, дипломні роботи, монографії, дисертації, публіцистичні статті, замітки, огляди, рецензії, кореспонденції, вірші, оповідання, повісті, романи, автобіографії, спогади, щоденники та ін.
  3. Тут під «тематичним складом документів» розуміємо множину неосновних галузей діяльності, творчий доробок художника в яких відображено у документах Під «видовим складом документів» — сукупність жанрів наукових досліджень, навчальних і навчально-методичних праць, літературних та публіцистичних творів і т. ін., представлених документами.