Недопустимим для фондів будь-якої категорії є поєднання в одній справі оригіналів творів станкового мистецтва з їхніми репродукціями. Що стосується останніх, їх варто розподіляти на окремі справи за жанром. Техніка виконання та ступінь завершеності оригіналів робіт, із яких їх зроблено, при цьому не враховуються.
E. g.:
- Справа 1 — акварельні портрети (оригінали);
- Справа 2 — пастельні пейзажі (оригінали);
- Справа 3 — олійні натюрморти (оригінали);
- Справа 4 — олівцеві портрети, начерки та ескізи до них (репродукції);
- Справа 5 — акварельні пейзажі, етюди (репродукції);
- Справа 6 — олійні, темперні натюрморти (репродукції).
Формуючи справи з оригіналів або репродукцій творів станкового мистецтва, слід зважати також на їхній розмір. Не рекомендується об'єднувати в одній справі роботи стандартного та великого формату.
E. g.:
- Справа 1 — акварельні портрети (оригінали стандартного розміру);
- Справа 2 — акварельні портрети (великоформатні оригінали);
- Справа 3 — тушеві, олійні портрети (репродукції стандартного розміру);
- Справа 4 — олівцеві, тушеві портрети (великоформатні репродукції).
Твори книжкової графіки[1]
В фондах І та II категорій оригінали творів книжкової графіки розподіляють на справи за видом робіт (суперобкладинка, обкладинка, титул, шмуцтитул, заставка, буквиця, кінцівка, ілюстрація й т. ін.) і книжковим
- ↑ Для ознайомлення з книжковою графікою див., напр.: Звонцов В. М. Основы понимания графики. — М. Изд-во Академии художеств СССР, 1963. — 72 с.
