запросинам Алї Баби, аж в кінци дав ся намовити і пійшов до хати.
Алї Баба не тілько, що забавляв чоловіка, котрий наставав на його житє, доки Морджияна не подала вечері, але і опісля говорив з ним о таких річах, котрі, думав, справлять олїйникови приємність, і не відійшов від него аж доперва по скінченій вечері.
„Лишаю тебе мій пане“, сказав відходячи. „Скажи собі принести, єсли чого забажаєш. Всьо, що є в моїй хатї, до твоєї розпорядимости“.
Ватажко розбійників повстав разом з Алї Бабою і відпровадив його аж до дверий, а коли тамтой пішов до кухнї, щоби розмовити ся з Морджияною, він вийшов на подвірє, буцїм то хоче зайти до стайнї і заглянути до своїх мулів.
Алї Баба поручивши своїй невільницї, щоби уважала на гостя, аби йому на нїчім не збувало, сказав наконець:
„Морджияно, остерігаю тебе, що зав-
