Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Гарміоне (1921).pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

неоподалік від станиці, так, що тут степ доходив аж над саму ріку. З вартівні обіймало око не тільки весь простір вод, але й цвітисте море трав. Посередині майдану лежав низкий, з тугих дубових кругляків збудований двір, у якому мешкав Тетікс та його гості. Упродовж частоколу, кругом майдану стояли хати для залоги, робітників, склади на рибу, мід, віск, шпіхлірі, то що. Під хатою був просторий льох. Тут Тетікс переховував вино, яке було найважніщим предметом виміни у торговлі зі Скитами. У великій підмурованій коморі за хатою держав гелєнську куплю: золоті персні, ковтки, бляшки до упряжі та до, нашивання на одежу, кольчуги, панцирі, червоне сукно, борти, мідяні кітли, кубки, ковані спіжем роги тура, інкрустовані скриночки, триніжки, гарно поливані збанки, мішальники, амфори, вази. Сеї скарбниці пильнувала залога день і ніч не тільки перед кочевиками, але навіть перед сусідами, так великою була її вартість.

Вістка про появу Сколотів не була для Тетікса новиною. Вже від довшого часу цар Спадакес бушував по околиці, шукаючи за повернувшим потомком Санаґа. Пантікапейські Сколоти відмовили йому вже послуху, Калліпіди також, але ні у сих, ні у других не появився ще новий цар. У виду сього Спадакес думав, що він удався у Ґерргос на пороги, де є могили царів, принести жертву на могилі батька. Тому чатував над Дніпром, щоби зловити соперника при переправі та вбити скрито від прочих Сколотів. Вони бач ні хвилі не завагалисяб покинути неправного царя при появі Ойтозіра. При сьому нераз перешукував гелєнські станиці, а якщо заскочив яку ненадійно, то грабив безпощадно, що тільки найшов у них.

Одначе кілька днів минуло, а скріплена залога станиці не бачила ворога. Важка, дубова брама була на глухо зачинена, а конюх Гарміони, який що днини виїздив у степ, разураз приносив вісти, що ватаги Сколотів пробігають степ здовж цілого правого берега, одначе не підїзджають до станиці. Уми замкнених у дворищі Гелєнів стали успокоюватись, а там вони знову принялися за своє діло: рибальство та торговлю.

Ворота відчинено, а ясноволосі, синьоокі Скити орачі стали привозити свій товар: збіже, мед у сотах, віск, смушки, скіри волів, солену рибу бочками, то що. За се брали вино, сукно, прикраси, посуду та лишали Тетіксові описи або і зразки предметів, які бажали мати при слідуючому обміні. Тетікс пильно затямлював і записував і бажання, щоби відтак замовити потрібну куплю в Ольбійських ремісників та вдоволити вимоги доставців.

Вечерами випливали човни на ріку та при світлі смолоскипів ловлено рибу…