не суть висловом народу. Ми цей законний примує муспимо заступити почуттям обовязку й публичною опінією.
IV. Війна це не є любовне залицяння, і тому війну з чужими наїздниками на нашій землі треба вести безпощадно. Інакше вони з нами на нашій землі зроблять те, що ми повинні робити з ними. Це переконання повинно перейти в свідомість як найширших мас. Інакше все будемо тільки „бунтарськими хамами“. І правильно: бо хозяїн своєї землі бє так наїздника, що він десятому заказує пхатися туди… Ворогом є не тільки озброєний воріг, але й неозброєний, який звязаний з тим озброєним або легко може з ним звязатися. Як на це питання дивиться світ, маємо такий доказ: Коли антанта зажадала від Німців видачі виновників війни, тоді Німці предложили їй лісту антантських виновників усяких жорстокостей з доказами. На це одержали відповідь, що Німці вдерли на бельґійську і француську землю, значить: були наїздниками, а кождий наладений має право й обовязок усякими способами боронити своєї землі перед наїздниками.
Це правильна відповідь. І ми скорше не закріпимо свободи свому народові, поки не виховаємо його в такім дусі. Бо мягкосердному невольникови не належиться — свобода, тільки ярмо. Міжнародній трибунал зробив з Галичини Балкан. Усвідомім собі це! Ми мусимо поступати, як поступають на Балкані. Інакше Поляки винищать нас — і світ зовсім тим не зацікавиться.
