Ма значить і займенник моя, і дієслово мати. Це слово й в першому і другому значеннях є скорочене, але грубе, проте вживане, найбільше як дієслово із заперечною часткою, тобто не ма, замість немаѣ̀. В Енеїді п. Котляревського част. III, на стор. 68, Анхіз, побачивши сина свого Енея, каже: „здоро́въ сына́шу, ма дыты́но!„ Навіть я у місті Глухові чув, як хлопчик плакавши від того, що йому в недільний день не дали чистої сорочки, казав: „да, ма соро́чка „для неділи чо́рна.„ Слово ма, так як й інші, в книжці поруч розташовані, в жіночому роді ся, та, оцьця̀, в середньому се, те, оццѐ, хоча й суть займенникі скорочені, грубшими вживані, але вони з Граматики моєї навмисно не виключені — щоб показати Малоросійське наріччя в правдивому його стані, й що воно також має свої [власні] одміни. А що ма дійсно
