Цю сторінку схвалено
Чіткіші лінії і фарби спокійніші, —
Благословляється на осінь, на дощі…
Десь журавлі в похолоділій тиші:
— Мерщій! Мерщій!
Спішать до Індії, озер північних діти,
До кинутих на чужині осад…
Але-ж нудьга яка, — вперед летіти,
Щоб повернутися назад!
