Сторінка:Плужник Рання осінь 1927.pdf/21

Мудрість мудрих… За гріх який
Марність всю її мушу знати?
О, проклята звичка руки
Сторінку перегортати!

Може й справді вся правда мить,
Мертві факти й безсмертні міти… —
О, коли-б себе пережить,
Щоб все зрозуміти!