Цю сторінку схвалено
Де ви тепер, давно змужнілі,
Товариші юнацьких літ, —
Хто з вас почує цей привіт,
Хто спить, забутий, у могилі?
Як перші павутинки білі
У чуб почне вплітати час,
Так хочеться зібрати вас
До серця ближче…
Друзі милі!
Так хочеться почути знов,
Коли зневіра серце ранить,
Юнацьких запальних розмов
Про те, що мужність не обманить…
