Цю сторінку схвалено
Жонатий притяв ся,
Раптом обізвав ся:
Ту нєма каденсу!
А той усьміхнув ся,
Боком повернув ся:
— Шукай, каже, сенсу!
——o——
12. Ґруби Бартко.
Питаєть ся біскуп раз
Шляхтича старого,
Чи часами він не пє
Богато хмільного.
А той каже: Чему нє?
Раз сє так напілем,
Же — чи вєжи біскуп пан?
Аж сє забрудзїлем!
Він то правду говорив,
А тому й нелюбо.
— Овва! каже: якжеж ти
Мувіш, серце, ґрубо!
— Цо за ґрубо? каже той:
Повєм біскупові,
Же нє може ґрубєй биць,
Як муй Бартко повє.